СТУДЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ВІДВІДАЛИ ДАВНЄ МІСТО ЛЬВІВ
«Місто із запахом кави та шоколаду», «Місто серед дощів», «Серце Галицької землі», «Маленький Париж», «Український Лондон», «Культурна столиця Європи», «Місто Лева» – це все імена та епітети справжнього галицького міста під назвою Львів.
Львів вабить своєю неповторністю, своїм живим стилем та особливим колоритом кожної з його вулиць. Місто приховує багато таємничих та загадкових споруд, які доповнюють одна одну. Театри, історичні будівлі, пам’ятники, музеї, кав’ярні, палаци, парки – все це матеріальна незамінна цінність міста, а духовна приховується у кожному елементі Львова.
Львів – місто легенд. Тут кожний дворик, кожен будинок та кожна вулиця дихають власними, неповторними легендами, які тягнуться ще з часів Середньовіччя.
Варто лише день провести в цьому місці і це вже теж легенда. Львівський Оперний театр – архітектурна перлина Львова у стилі неоренесансу (1901 рік), один з найгарніших театрів Європи.
Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.
Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями. Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч, Війтович.
Інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Внутрішнє убранство споруди оздоблене позолотою (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровим мармуром, декоративними розписами і скульптурою. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей.
Окрасою сцени є декоративна завіса «Парнас» (1900 рік) відомого у Європі живописця Генрика Семирадського – алегоричне трактування сенсу людського життя у постатях Парнасу.
Ми відвідали оперу «Травіата» Д.Верді, яка наповнила нас позитивними емоціями. Вчимось гарно працювати та красиво відпочивати…
Організатор поїздки – доцент кафедри педагогіки початкової освіти Галина Русин.
