На Суспільному телебаченні триває інформаційно-аналітичний марафон “Шкільна освіта у громадах”.
З 1 вересня 2021 року на Прикарпатті не відкрили ще чотири школи, у класах яких навчалося менше п’яти учнів. Держава перестала платити зарплату вчителям у цих закладах освіти. Ці та багато інших питань стали предметом обговорення тележурналістки Олени Нечвідової із завідувачкою творчої навчально-наукової лабораторії “Гірська школа Українських Карпат” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, докторкою педагогічних наук, професоркою кафедри педагогіки початкової освіти Інною Червінською та регіональною експерткою швейцарсько-українського проєкту DECIDE Марією Баран (випускниці педагогічного факультету).
Проблема оптимізації освітньої мережі на Прикарпатті є надзвичайно актуальною для всіх причетних до освітньої галузі. Адже освіта є визначальним чинником розвитку суспільства і запит громадян на забезпечення рівного доступу до якісної освіти стає все більш затребуваним.
Освітня галузь перебуває в стані реформування – здійснюється поетапне впровадження НУШ (нової української школи). Відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» юридичний статус ЗЗСО приводиться до чинних вимог. Оскільки з 2022 року всі заклади освіти мають поділятися на початкові, гімназії та профільні ліцеї. Зазначені вимоги потрібно враховувати ОТГ, плануючи зміни до освітньої мережі.
Впродовж останніх місяців у соціальних мережах, регіональних та й всеукраїнських ЗМІ все частіше говорять про закриття ЗЗСО, ЗПО. Батьки, учні, вчителі, громадськість б’ють на сполох, виступаючи проти закриття шкіл, керівники громад не можуть забезпечити їхнє належне фінансування та утримання на балансі.
До дискусію долучилися начальник відділу освіти Косівської ОТГ Іван Яким’юк (у Косівській громаді з початку навчального року закрили дві школи) та начальниця відділу освіти Білоберізької ОТГ Галина Дмитроняк.
Під час телемарафону Інна Червінська наголосила на тому, що їй як людині яка народилася в гірській місцевості, закінчила звичайну приміську школу, як мамі, як педагогу, як науковцеві, як і багатьом іншим спостерігачам за процесом оптимізації, не зовсім зрозуміло, чому, коли йдеться про економію коштів, влада не знаходить нічого кращого, як економити на дітях та рівневі їхньої освіти. Як зазначила Інна Червінська, до закриття шкіл потрібно підходити дуже виважено. Адже не можна за одним зразком підходити до цієї проблеми у селах рівнинної місцевості і у населених пунктах гірських та високогірних районів. Адже із закриттям єдиної у селі школи, є ризик втратити молоді сім’ї, котрі покидатимуть неперспективні села. Маємо приклади таких сіл – Буркут на Прикарпатті, Фальків, Перкалаба на Буковині.
У 2020/2021 навчальному році в області функціонувало 219 закладів загальної середньої освіти, які розташовані у населених пунктах, яким надано статус гірських, що складає 38,5 % від загальної кількості закладів освіти області. Така кількість ЗЗСО гірської місцевості потребує консолідації зусиль влади, керівників шкіл, громадськості, батьків школярів щодо їх збереження та подальшого розвитку.
Відповідно у громад є два варіанти дій. Перший – залишити існуючу мережу закладів загальної середньої освіти і закладів позашкільної освіти незмінною, спробувавши зекономити абсолютно на всьому, не гарантуючи при цьому сучасний рівень освітніх послуг в усіх закладах, залишаючи його дуже нерівномірним, позбавляючи частину наших дітей перспектив навчатися у сучасній високотехнологічній школі. Інший – спробувати вийти із звичної зони комфорту і залучивши громадськість і всіх причетних і зацікавлених, знайти найбільш оптимальний спосіб розв’язання проблеми… Але прийняте рішення має ґрунтуватися не на емоціях, не на особистих інтересах, симпатіях чи антипатіях, а виключно на інтересах дітей і їхньому майбутньому.
З детальнішою інформацією про марафон можна ознайомитися на сайті Суспільне ТБ.
