Під такою назвою 5 березня 2018 року кафедра педагогіки імені
Богдана Ступарика провела ІІ Всеукраїнську науково-практичну інтернет-
конференцію, присвячену річниці від дня народження Богдана Михайловича
Ступарика. Серед її 60 учасників із Республіки Польща та різних наукових
осередків України (Харкова, Мукачева, Херсона, Житомира, Чернігова,
Івано-Франківська тощо) були знані вчені, доктори і кандидати наук, а також
аспіранти, учителі, магістранти, працівники органів освіти.
Робота конференції проводилася за п’ятьма секціями:
1. Методологія, джерела, історіографія педагогічної персоналістики.
2. Технології персоніфікації освітнього процесу України та зарубіжжя.
3. Використання творчої спадщини українських педагогів у навчально-
виховному процесі різних типів навчальних закладів.
4. Відомі дослідники та організатори професійної освіти.
5. Учений-педагог Богдан Ступарик та його наукова школа.
Активно працювала перша секція, на якій були виголошені змістовні
доповіді, присвячені проблемам розвитку історіографії української
персоналістики (Т. К. Завгородня), пошуку витоків національної педагогічної
біографістики (Б. П. Савчук); структурному аналізу біографічних досліджень
(І. В. Стражнікова), вивченню джерел історико-педагогічної біографістики
(І. І. Розман) та ін.
Учасники другої секції продуктивно дискутували з широкого кола
проблем персоніфікації освітнього процесу України і зарубіжних країн (О. В.
Джус, І. В. Єгорова, Н. В. Сабат, Л. В. Сливка, О. Качмар та ін.).
Найбільше науковців зібрала третя секція, на якій обговорювався
широкий комплекс питань, що стосуються використання творчої спадщини
педагогів у професійній підготовці вчителів сучасної української школи
(В. В. Примакова), актуальності ідей В. О. Сухомлинського про розумове
виховання особистості (В. В. Кузьменко), дидактичних поглядів
С.Х.Чавдарова (О. К. Проніков), О. Маковея (Н. М. Салига), І. А. Зязюна (Л.
І. Заліско), Є. Аркіна (В. В. Стинська), М. Галущинського (В. М. Ковальчук)
та ін.
Робота четвертої секції позначена тим, що її учасники найактивніше
репрезентували спадщину маловідомих персоналій, які зробили вагомий
внесок у дослідження і організацію професійної освіти. Цікавими і
змістовними були доповіді І. В. Білавича про ученого, освітнього діяча,
лікаря-«суспільника» Максима Музику; З. І. Нагачевської – про постаті
організаторів фахової жіночої освіти Галичини першої третини ХХ ст.; Н. В.
Слюсаренко – про систему трудової підготовки в школі
Василя Сухомлинського; Г. В. Білавич – про лікаря, ученого,
педагога, громадську діячку, письменницю Софію Парфанович та ін.
Про актуальні ідеї педагогічної спадщини вченого-педагога Богдана
Ступарика, що знайшли продовження і розвиток у його науковій школі,
доповідали молоді науковців О. М. Жданович, Ю. Б. Гривнак, Х. В. Бедрій та
ін.
За підсумками роботи конференції учасники обговорили і прийняли
ухвалу (додається).
Ухвала ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Педагогічна персоналістика: теорія, історія, освітня практика», присвячена річниці від дня народження Богдана Михайловича
Ступарика.
Головний організатор: Державний вищий навчальний заклад
«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»,
кафедра педагогіки імені Богдана Ступарика (Івано-Франківськ, 5 березня
2018 року).
У роботі конференції взяло участь понад 60 вчених, які представляли
Республіку Польща та різні наукові осередки України – Харків, Мукачево,
Херсон, Житомир, Чернігів, Івано-Франківськ тощо.
Робота конференції проводилася за п’ятьма секціями:
6. Методологія, джерела, історіографія педагогічної персоналістики.
7. Технології персоніфікації освітнього процесу України та зарубіжжя.
8. Використання творчої спадщини українських педагогів у навчально-
виховному процесі різних типів навчальних закладів.
9. Відомі дослідники та організатори професійної освіти.
10. Вчений-педагог Богдан Ступарик та його наукова школа.
Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо розв’язання
актуальних проблем персоніфікації освітнього процесу України і зарубіжжя,
використання наукової спадщини українських педагогів і вчених у
навчально-виховному процесі різних типів навчальних закладів та
подальшої розробки науково-методологічних засад педагогічної
персоналістики, учасники конференції вважають за необхідне:
1. Порушити перед Міністерством освіти і науки України,
Національною академією педагогічних наук України
(НАПН України), іншими державними і науковими питання про
доцільність розробки й запровадження в навчально-виховний процес
закладів вищої освіти педагогічного профілю спеціальних
навчальних курсів (курсів за вибором), які забезпечують поглиблене
вивчення творчої спадщини відомих українських і зарубіжних
педагогів та науково-теоретичних засад педагогічної
персоналістики.
2. Підтримати ініціативу наукових центрів і навчальних закладів, які
здійснюють підготовку біографічних та біобібліографічних видань
про відомих педагогів і організаторів освіти України та зарубіжних
країн. Слід налагодити системну цілеспрямовану діяльність у цьому
напрямі, а відповідні видання мають відзначатися високим науково-
теоретичним рівнем, актуальністю і практичною значущістю.
3. Активізувати науково-дослідницьку роботу з поглибленого
вивчення актуальних проблем педагогічної персоналістики, зокрема:
засад її розвитку в Україні та зарубіжних країнах (порівняльний
аналіз).
4. Стимулювати студентську пошуково-евристичну і науково-
дослідницьку роботу з виявлення маловідомих персоналій освітян,
науковців, учителів окремих регіонів, вивчення їхньої творчої
спадщини.
5. Активізувати системне цілеспрямоване використання творчої
спадщини і життєдіяльності відомих педагогів у навчально-
виховному процесі закладів вищої освіти різного профілю. З цією
метою варто ефективно використовувати новітні інтерактивні
педагогічні технології, зокрема метод проектів, тощо.
6. Активізувати популяризацію творчої спадщини освітян,
громадських діячів, учителів різних регіонів України у ЗМІ, мережі
Інтернет тощо.
7. З метою ефективного розв’язання означених та інших завдань
провести під егідою НАПН України соціологічне дослідження щодо
виявлення рівня ознайомлення майбутніх учителів зі спадщиною
українських і зарубіжних педагогів, а також постатей, які є їхніми
життєвими ідеалами.
8. Продовжити й удосконалювати практику організації науково-
практичних інтернет-конференцій «Педагогічна персоналістика:
теорія, історія, освітня практика», надавши їм не лише
всеукраїнського, а й міжнародного статусу та залучаючи до їхнього
проведення широкі кола вчених-теоретиків і педагогів-практиків
України та закордоння.