Наукові школи | видання

Діяльність наукової школи спрямована на розробку ефективних систем професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти та вивченню проблем забезпечення якості надання освітніх послуг з управлінсько-організаційного, методичного й економічного аспектів.

Учнями наукової школи захищено 2 докторські та 3 кандидатські  дисертації, опубліковано 19 монографій, організовано 5 міжнародних конференцій.

Наукову школу започатковано у 1996 році Н.В.Лисенко. Метою наукової школи було докорінне оновлення методологічних принципів теорії та методики екологічної освіти зростаючих поколінь на основі взаємодетермінованості компонентів означеного процесу в системі «педагог-дитина-батьки-соціум» у контексті етноекологічних підходів її реалізації, починаючи від закладу дошкільної освіти і звершуючи післядипломною освіти педагогів та всеобучем батьків вихованців; коригування векторів світоглядної спрямованості методичних дисциплін фахової підготовки майбутніх педагогів в аспекті екологізації різних видів діяльності дітей в освітньому просторі українського національного дошкілля; моделювання дидактико-розвивального середовища у ЗДО та ПШ.

Основним напрямом діяльності школи є дослідження екологічного потенціалу освітнього процесу усіх освітніх ланок в умовах їх ступеневого функціонування на підставі системи наукових поглядів на людину та її місце у світі природи, а не лише суспільних відносин. Розроблена авторська концепція еколого-природничої освіти дітей 3-6 річного віку. Учнями школи захищено 6 докторських, понад 40 кандидатських дисертацій.

Науковий доробок школи становить близько 600 наукових праць, утім 20 монографій, 25 підручників, 18 методичних посібників, 15 програм для освітніх закладів України. За час діяльності наукової школи проведено 10 міжнародних науково-практичних конференцій у форматі круглих столів, конгресів, симпозіумів та ін.

«Розвиток теорії і практики національної освіти і виховання в Галичині» (1998)

До 2002. Учений здійснював значну науково-педагогічну діяльність, був керівником і консультантом наукових досліджень аспірантів і докторантів з України, Польщі та Румунії. За короткий термін під його керівництвом захищено сім докторських (Барбара Чередрецька, Єжи Поточни, Тетяна Завгородня, Іван Руснак, Сільвія Бадора, Йоланта Шемпрух, Марія Чепіль) і п’ятнадцять кандидатських дисертацій, підготовлено майже сімдесят магістрів. Ним опубліковано чотири монографії та понад 230 наукових праць.

Продовжує роботу наукова школа, започаткована Б. Ступариком і присвячена вивченню проблем шкільництва Галичини. Діяльність наукової школи спрямована на дослідження маловідомих архівних документів, фактів, забутих робіт галицьких учених та педагогів–практиків, а також на відродження української школи, яка має увібрати в себе кращі народні загальнолюдські ідеали і традиції,  здобутки вітчизняної та світової педагогічної думки минулого і сьогодення. На базі наукової школи діє колективна кафедральна тема «Історико-педагогічні проблеми навчання і виховання в системі безперервної освіти» (0108U009122). Коло наукових інтересів становлять проблеми теорії та історії виховання й навчання. Автор більше 250 наукових публікацій у вітчизняних та закордонних виданнях, в тому числі монографій «Дидактична думка в Галичині (1919-1939роки» (1998), «Підготовка вчителів для української народної школи Галичини (1919-1939 роки)» (1999), «Підвищення професійної кваліфікації вчителів Галичини (1919-1939 роки): Дидактичний аспект» (1999), «Виховати творчого, працездатного і продуктивного громадянина» (Педагогічна концепція Ярослава Кузьміва)» (2001), «Теорія і практика навчання в Галичині (1919-1939 роки)» (2007), «Науковий доробок українських галицьких педагогів першої половини ХХ ст. з проблем розвитку культури мовлення особистості» (2017), «Педагогіка вищої школи: історія, сучасність, перспективи» (2018) та ін., науково-методичних посібників та співавтором низки колективних монографій.

Учнями школи захищено 5 докторських і 40 кандидатських  дисертацій, опубліковано 32 монографії.

Загалом у науковими школами організовано понад 30 міжнародних конференцій та всеукраїнських наукових конференцій.